Микола Ландяк: "Хочеться забивати та асистувати ще більше"
Фланговий півзахисник "Дністра" розповів про повернення у клуб, досвід тренування із професійною командою, а також особливу мотивацію під час домашніх матчів.
— Миколо, триває період міжсезоння. Розкажи, як проводиш час у відпустці?
— Загалом час у відпустці проводжу активно — тренуюсь на полі, регулярно ходжу до спортзалу, збираюсь з друзями пограти в тенісбол. Також граю у футзал, щоб підтримувати ігровий тонус.
— Як загалом оціниш для себе і для команди минулий рік? Чого, на твою думку, не вистачило, щоб здобути трофеї у області?
— Якщо говорити про мене, то цей рік був для більш позитивним, ніж негативним. Що стосується команди, то, на мою думку, рік можна вважати позитивним, адже чого тільки варта 18-матчева серія перемог. Щодо трофеїв у області, то в чемпіонаті варто виділити два матчі першого кола — безгольову нічию з "Борщовом" та 1:1 із бучацьким "Колосом". Саме цих очок нам і не вистачило. У кубку ми одразу потрапили на "Агрон". Це були два рівних матчі в яких у нас було достатньо хороших моментів, але ми їх не використали, на відміну від команди суперника.
— Ти повернувся у "Дністер" зі збаразького "Галича" у якому провів сезон. Як вважаєш, стабільна ігрова практика у Збаражі допомогла тобі доволі швидко завоювати місце в основі "Дністра"?
— Думаю, ігрова практика важлива для кожного молодого футболіста. У "Галичі" я провів усі матчі в основному складі. До того ж, ми мали тренування щодня. Це, безумовно, допомогло мені бути у хорошій формі, коли я повернувся до "Дністра".
— Взимку того ж року ти проходив збори із тернопільською "Нивою". Чому не вдалося залишитись у професійній команді?
— З "Нивою" я провів лише два тижні (перший збір). На тренуваннях мене ставили на незвичну позицію в центрі поля і, можливо, тому я не зміг проявити себе на всі 100%. До того ж у мене немає футбольної школи за плечима, і, думаю, це також зіграло свою роль.
— 9 голів ти провів у офіційних матчах після повернення у "Дністер". Ти задоволений своєю результативністю?
— Найбільше я задоволений серединою сезону, адже практично в кожному матчі робив результативні дії. Кінцівкою я не зовсім задоволений, оскільки був певний спад. На одному з тренувань Олег Миколайович (Шелаєв) сказав, що таке трапляється в молодих футболістів. Тому потрібно продовжувати працювати та не зациклюватися на невдачах. Звісно, хочеться забивати та асистувати ще більше.
— А який з цих голів є для тебе найбільш цінним?
— Найбільш цінний момент, напевно, був у грі з "Феніксом", коли ми всю гру домінували над суперником, але забити не могли. Тоді, десь на 75-й хвилині, я забив. Це були дуже круті емоції.
— Чимало ти забивав з-за меж штрафного майданчику. Погоджуєшся з таким твердженням, що коли маєш поставлений удар, то треба бити?
— Напевно, з цим твердженням погодяться усі футболісти, адже коли є поставлений удар і ти впевнений у своїх силах — варто використовувати момент.
— Розкажи, які основні завдання на полі ставлять перед тобою тренери?
— Основні завдання — це, звичайно, гра один в один, не боятися ризикувати, коли це потрібно, а також, як для будь-якого вінгера, створення гольових моментів для партнерів по команді та для себе.
— Ти один із небагатьох представників саме заліщицького краю у команді. Цей факт додає мотивації чи відповідальності, коли виходиш на поле у домашніх матчах?
— Звичайно, це додає. У дитинстві я займався футболом у ДЮСШ і перші тренування та ігри проводив на полі, де зараз грає "Дністер". Тепер, виходячи на гру, бачиш багато знайомих людей, і це однозначно стає великою мотивацією та відповідальністю.
— Новий рік це завжди новий етап. Чи сформував ти для себе футбольні цілі на 2025?
— Так, хочеться виграти з командою "Дністер" чемпіонат серед аматорів і зробити крок у професійний футбол. Щодо своїх цілей, то футбол — це передусім командний вид спорту, тому головне для мене — робити все можливе, щоб команда стабільно перемагала і показувала високий рівень гри.
